-Привіт Василько!
-Привіт Ромко!
-Говорили що ти надумав їхати до Києву на мотофестиваль?
-Так,звичайно , я давно мріяв!
-А ти в батьків питав?Вони дозволили тобі?
-Хее..я вже самостійний! Я вирішив що поїду, знаю що батьки не дозволять їхати,тому не питав!
-Хм.м..зрозуміло, але де ж ти візьмеш гроші на квиток?
-Та к я ж два місяці відкладав, та й назбирав.
-Я думаю що тобі краще запитати у батьків, не дай Боже щось станеться з тобою, а батьки навіть не довідуються цього!
-Та , що зі мною може статись?
-Наприклад вкрадуть гроші на вокзалі, або он скільки випадків що дитина не повернулась додому,а ти сам збираєшся їхати в таке велике місто!
-Так...напевно ти правий, сьогодні ж запитаю у батьків!
Пропоную скласти такий діалог між вчителем та учнем:
- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю.
-Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
- Так, звичайно. Мабуть, ти виконаєш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з доповіддю перед однокласниками.
- Дякую, Інно Василівно. Це дуже цікава тема.
- Рада, що тобі сподобалось. А ти пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські збори?
- Так, звичайно. Мама працює, проте тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Объяснение:
