Українська хата Бат…ківс…ка хата/ це те, що завжди згадується/ сниться, що ніколи (не)забувається і гріє теплом спогадів. Вона була світом наших предків, які тут народжувалися і все жи(т,тт)я тяжко гарували/ добуваючи кусень хліба. Трад…ційна українська хата є воістину колисковою нашого народу. В ній жили і вм…рали цілі поколі(н,нн)я, сподіваючись на кращу долю. З цієї селянської хати пішли у світ велетні думки/ Г(г)ригорій С(с)коворода, Т(т)арас Ш(ш)евченко, І(і)ван Франко, О(о)лександр Д(д)овженко… Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. «Без господаря двір, без господині хата плаче»/ говорить народне прислів…я. Тому в хаті завжди було чисто, вибілено, розмальовано кольоровою глиною/ оздоблено витинанками, утикано квітами, пахучими травами. На думку Т.Шевченка/ біла хата/ це (най)визначніша риса українського села. В інтер…єрі хати, у всій організації внутрішн…ого її простору відбуваються (багато)числе(н,нн)і українські народні трад…ції, символи, жи(т,тт)єві правила, звичаї/ і обряди. Хата дає с(е,и)лянину надійний захист, об(е,и)рігає від незгод, дарує світ, який бажає собі господаря. Ці властивості дому відбиваються в ряді прислів…їв та повір’їв. Українська хата/ це оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури.

Диктант