Будова слів гарненькі,пухнастий

Добродій Іванишин ! , брат Михайло ! , добродійко Тетяно ! , друже Олег ! , товарише Віталій ! , стороже Василенко ! , пане Ковалишин ! , Наталіє Дмитрівно ! , Петро Васильович ! , Катерино Петрівна ! , пані Надіє ! , пан Іванців, колега Михайло, Ілля Сорока, добродій Чиже ! , пане Стебленко ! , Іване Хомич ! , друже Клименко ! , добродійко Сорока ! , студенте Петренко ! , друже Грице ! , пані Ковальова ! , товарише Ткачук ! , лікаре Ігнатенко ! , добродій Бобров ! , колего Лисюк ! , сестре Оленко ! , Ганно Михайлівна ! , Соломіє Дмитрівна ! , Іллє Тимофійович ! .

Прислівники здебільшого виступають обставинами(Сьогодні я по-новому відкрив для себе світ.); але якщо прислівник залежить від іменника, тоді він виконує синтаксичну функцію означення (Дорога ліворуч вела в царство лісу.). Підметами і додатками прислівники бувають тоді, коли вживаються у значенні іменника (Надворі сьогодні сонячна погода.). Такі прислівники, як ПОТРІБНО, ТРЕБА, ШКОДА, МОЖНА, НЕ МОЖНА, НЕОБХІДНО, ЖАЛЬ, ПОРА, СОРОМНО, ПРИКРО
тощо виконують роль присудків у безособових реченнях (Сонце низенько, вечір близенько.)