A) Щось намалював розпитувала Марійка (Ю. Мушкетик). Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить Лупайте цю скалу (І. Франко).
B) Мої друзі – вбогі бідолахи говорить Кармель От мої друзі (Марко Вовчок).
Г) Здоров був, любий жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
Д) За що ж хто-небудь попитає Зозуля Півня вихваляє (Л. Глібов).

Вулиця як така почала формуватися в 2-й половині ХІХ століття, отримавши назву Бериславської, оскільки в її кінці починалася дорога на місто Берислав.Сучасне найменування вулиця отримала за радяньських часів, а саме в 1957 році — з нагоди 40-ліття Жовтневого перевороту 1917).У 1950-60-х роках відбулося «друге народження» вулиці — після початку забудови житлових кварталів навпроти Парку імені Ленінського комсомолу. Тут буди зведені 5-типоверхівки. До цього ж на вулиці розташовувалися винятково індивідуальні споруди, городи та пустирі.З кінця 1960-х років вулиця 40 років Жовтня стала вулицею студентів, адже на ній у 1966 році були побудовані корпуси Політехнічного колледжу, заснованого в 1922 році.

Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.