«Чорний» міст
Між селами , за полями, через лісосмугу була дорога, яка з’єднувала ці села містком. Хлопці та дівчата ходили на вечорниці саме цим шляхом. От якось, одна дівчина вирішила повернутися додому в самому розпалі гулянь, але її подруги не мали бажання йти так рано. Дівчині випало йти одній. По дорозі її перестріла група чоловіків, які жорстоко познущалися з дівчини і залишили помирати бідолашну саме на…мосту.
З того часу молодь не ходила тим шляхом. А люд прозвав цей міст «чорним». Молодики, яким випав цей путь неодноразово стверджували, що бачили постать дівчини, яка кликала на до
Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.
І ось гості прилетіли.
-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.
-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.
Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина
