Багато людей задають собі питання : " Чи важко бути доброзичливою людиною?". Я думаю , що ні , бо , як кажуть, що посієш , то й пожнеш , тобто , якщо ти будеш добрим , ввічливим , то тобі це вернеться. А якщо навпаки- ти будеш злим , то ніхто не захоче бути до тебе милим , добрим . Доброзичливих людей поважають дорослі , з них беруть приклад малі , правдв ж приємно , коли тебе ставлять у приклад , одразу з"являється усмішка на обличчі , душа співає і радіє. У висновку можна сказати .що бути доброзичливи у твоїх же інтересах.
Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.
