Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Объяснение:
Фух більше не можу
Коли на небі(обставина) зарожевіла(присудок) тоненька(означення) смужка(підмет), озеро(підмет) почало прокидатися(присудок, 2 слова), на його(означення) поверхні (обставина) з'явилися(присудок) ледь помітні(означення) відблиски(додаток) світла(додаток).
Сладне з різними зв'язками, розповідне, неокличне.
1 і 2 частина СПР(складно підрядне речення), з'єднане підрядним сполучником часу "коли".
2 і 3 частина БСР (безсполучникове складне речення)
з'єднані комою.
1 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
2 частина – двосладне, не поширене, не ускладнене
3 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
— підмет (питання хто?, що?)
= присудок ( питання що робить?)
додаток (питання відмінків, кого?, що?, кому?, чому?, ким?, чим? и т.д)
означення ( питання який?, яка?, яке?, чий?)
-•-•- обставина (питання як?, де?, коли?)
двосладне (коли є підмет і присудок)
односкладне ( коли є лише присудок, або лише підмет)
поширене ( коли є другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. якщо в реченні є хоча б один із цих членів, воно поширене)
не поширене ( коли немає жодного другорядного члена речення)
ускладнене речення може бути однорідними членами речення, зворотами, вставними словами, звертаннями и т.д).
якщо нічого немає, тоді речення не ускладнене.
