Синтаксичний розбір речення
Без мови рідної,юначе, народу нашого нема.

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

1.Нічого кращого в усьому світі не знайдеш за любов і працю. 2.Що для квітки літнє сонце, так і мати рідній доньці. 3.Ой, злетілись думи-думи, голівоньці тяжко. І народжують пісні серця струни голосні. 4.Птахи гойдаются на гілці, і сонце грає на сопілці. 5.Понад Дніпро гуде метро – і рибоньці не спиться.6.Лелека витанцьовував гопака на краю гнізда. 7. Буслиха у гнізді на хаті світить дзьобом, здається, зараз дзьобне місяць в небесах. 8. Вийду в степ, до синьої криниці. 9. Крила ростуть у польоті. 10. Доля кується у боротьбі, дужий не гнеться – гнуться слабі.