ПЕРЕКЛАД
Планета Земля лише мала частина Всесвіту, але це єдине місце, де людські істоти можуть жити.
В даний час наша планета перебуває в серйозній небезпеці. Кислотні дощі, глобальне потепління, забруднення повітря і води, перенаселеність - це проблеми, які загрожують життю людини на Землі.
Хто винен у катастрофі? Відповідь ми всі. Наші ліси зникають, тому що вони вирубуються або спалюються. Якщо ця тенденція збережеться, то в один прекрасний день у нас не буде достатньо кисню, щоб дихати.
Моря знаходяться в небезпеці. Вони заповнені отрутою: індустріальні та ядерні відходи, хімічні добрива та пестициди. Середземномор'ї вже майже мертво; Північне море наступне. Аральське море знаходиться на межі вимирання. Якщо нічого не робити, якось нічого не зможе жити у відкритому морі.
Восени розквітає багато квітів. Деякі тримаються аж до холодів. Останніми наприкінці осені квітнуть хризантеми. Вже все відшуміло, відцвіло, зів’яла трава, на багатьох деревах вже зовсім немає листя. А вони гордо стоять, здається, що їм навіть подобається прохолода.
Хризантеми бувають різних кольорів: білі, жовті, темно-червоні. Можуть рости на одній стеблині цілим букетом з невеликих, з терпким гіркуватим запахом, квітів. Але мені більше подобаються великі білі квіти. На довгій стеблині, прикрашеній темно-зеленим зубчатим листям, красується біла куля. Вона має багато білих пелюсток, трохи ніби кучерявих.
Мені ця квітка нагадує сніжок. Вона ніби говорить нам про те, що скоро прийде зима з білим пухнастим снігом. Є й жовті хризантеми. На фоні темної вологої землі, зів’ялої трави, серед сірого осіннього дня ці квіти схожі на маленькі сонечка. Вони веселі, жовті, кругленькі. Вони наче зігрівають все навколо себе жовтими, теплими пелюстками-промінчиками. Мені взагалі подобаються квіти. Але хризантеми — особливі. Вони — останній привіт літа перед довгою, похмурою, холодною зимою.
