Зробити неповний синтаксичний розбір речення​

Пам'ятник Іва́нові Фе́дорову у Львові — пам'ятник першодрукареві на території України.Іванові Федорову у Львові, що знаходиться на вулиці Підвальній, 13. Встановлений 26 листопада 1977 року на честь т.зв. «400-ліття книгодрукування на українських землях». Площа навколо пам'ятника — найбільшийбукіністичний ринок Львова.
Пам'ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня Львівського ставропігійного братства. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області, а також вулицями Підвальною та Руською. Тло складає одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — колишній домініканський костел, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії). Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам'ятника та його композиційне рішення.

У 1964 році відзначали 400-річчя з часу видання першої книги, друкованої І. Федоровим у Москві. Одним із запланованих ювілейних заходів було встановлення меморіальної плити Івану Федорову з метою побудови упродовж наступного десятиріччя пам'ятника друкареві. Меморіальна плита була закладена у сквері між вулицями Підвальною та Івана Федорова.

1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам'ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку. Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.

«Далебі пам'ятник був покликаний не стільки задовільнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії Львова факти легалізувати в очах галицької громадськости комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів'янам Москві», — вважає публіцист та дослідник архітектури Павло Шубарт.

Кожна людина має захоплення. Один любить співати, інший ‒ збирати маленькі іграшки. Людина, яка має захоплення, ‒ цікава людина, з якою ні­коли не буває нудно. Захоплення дає можливість людині у повній мірі проявити себе.
Людина із захопленням ‒ людина, яка не схожа більше ні на кого, адже звичайні речі вона передає по-своєму, вкладаючи туди частинку своєї душі.
Захоплюватись можна будь-чим.
Що можна сказати про моє захоплення? Це, швидше за все, те, чим я займаюся з величезним задоволенням у вільний від занять і домашніх справ час. Воно у всіх різне, наприклад я люблю вишивати. Цим я можу займатися годинами, якби могла, мабуть, цілими днями тільки і вишивала б.Як відомо вишивка хрестиком ‒ один з найпопулярніших видів рукоділля, мистецтво бере своє коріння з епохи первісної культури. Спочатку матеріалами для вишивки були шкіра тварин, жили, волосся, волокна конопель чи вовни.
Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв. Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. У вишивці відбивалися національний колорит і власне бачення краси кожного народу.