Синтаксична роль слова (тихіше) їдеш далі будеш.

Чи можна забути рідний край, позбутися коріння, що зв’язує людину з минулим? Не знаю. Та варто пригадати новелу В. Стефаника «Камінний хрест», з яким душевним надривом залишало свій злиденний клапоть землі подружжя Дідухів. Що хорошого бачив Іван за своє життя, історія якого вміщається в одному розділі? А от прощання займає в творі п’ять розділів. Скільки туги, сліз у творах письменників-емігрантів. Як тяжко переживає розлуку з рідною землею Тарас Шевченко, позбавлений на довгих десять років можливості жити в Україні

Доля народу - це доля кожного з нас, і залежить вона виключно від нас. від наших вчинків, думок, поведінки. ми не маємо права бути байдужими, і повинні робити все для того, щоб доля нашого народу була якомога щасливішою та світлішою. що ж потрібно робити для цього? ? ну найперше - змінити себе : відкинути егоїзм, байдужість, черствість, і тоді будуть зміни. україна починається з нас. ми повинні бути свідомими громаданинами своєї держави, не стояти осторонь її проблем, брати активну участь у подіях, від яких залежить її доля. думка "я не піду на вибори, мій голос ітак нічого не вирішить" повинна бути забутою раз і назавжди, і більше ніколи не звучати навіть у власних думках. наша щира любов до свого народу і є запорукою його щасливою долі. дуже шкода, що не всі це розуміють.