Сприймав, що радили батьки, це повторю я знову, щоб не міняв на п’ятаки вкраїнську рідну мову. Сміливців ждуть в грядущому віки, ждуть гроші, й з лавра сплетені вінки, та пам’ятати слід їм на вершині, що до підніжжя підвели батьки.
Все роби, що ти повинен, ти - нащадок козаків, і легендою полине добра слава в глиб віків.
Молюсь і збираю сміття, бите скло, бляшанки, шприци, щоб не поранився пролісок чи горицвіт, бо вірю : розчулений квіткою, Бог не знищить цей світ, знівечений нами.
