Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» – Сергій Стеценко.Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому
Ми живемо в двадцять першому столітті – піку комп’ютерних технологій. Тому не дивно, що сучасна людина вимагає щоденного оновлення інформаційних ресурсів. Та чи зможе комп’ютер повністю витіснити книгу? І чи можна їх порівнювати? Відповідь на це питання досить неоднозначна. З одного боку справді, техніка полегшила існування мільйонам людей. Ми вже не можемо навіть уявити свого життя без машини, комп’ютера, інтернету. Техніка дійшла до того, що навіть школярам більше не потрібно носити за спиною величезні підручники. На зміну пришла кишенькова електроніка. Та є й зворотній бік медалі. На жаль, технологічний прорив має негативний вплив на психологію дітей. Особливо зомбуючі так звані пізнавальні комп’ютерні ігри та соціальні мережі. Вони пропагують насильство, марну трату часу, усамітнення. А це призводить до деградації. Інша справа – книга. Вона була популярною в усі часи й народи. Хороша книга навчає, виховує, допомагає пізнати історію й культуру. Особисто я дуже люблю відвідувати бібліотеку. Непорівнюване відчуття, коли ти заходиш, береш книгу, а від неї аромат. Віє мудрістю, довголіттям. Отак гортаєш кожну сторінку й поринаєш у незвіданий світ мрій. Недарма ж Іван Франко писав: «Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, труду хоч матиме вдосталь, дивнії перли виносить». Наймудріший у світі комп’ютер не замінить людині книг через те, що вони втілюють у собі мудрість, історію та певну чарівність. Чи варто порівнювати та протиставляти інтернет і книжку? Я вважаю, що не варто порівнювати книгу з комп’ютером. Адже це основні засоби інформації сучасності. І хоч кожен існує на своїй території, але вони вдало доповнюють один одного. Іноді зручно ознайомитися зі змістом книги на комп’ютері, а іноді хочеться прочитати історію сповнену ілюстрацій, погортати сторінки та вдихнути аромат книги
