1. в)
2. а)
3. Дивися, Петрику, не застудися, ажде літо буде холодним.
4. в)
5. в)
6. (?) б) здається вставне слово, більше їх нема
7. Я, можливо, переїду в інше місто
8. б)
9. б)
10. Привіт, Петрику!
Дуже радий, що знайшов час написати тобі. Мені цікаво, як ти, твої справи, успіхи. Здається, ми не спілкувалися з минулого місяця. За цей час, я встиг взяти участь, уяви собі, в екскурсії до музею, спрямованого на вивчення Єгипту! На диво, там не було багато славнозвісних мумій. Коли я заходив, мені дали карту, щоб не заблукати у такій великій будівлі. Власне, без неї я, мабуть, заблукав би. Експонати були, зверни увагу, прямо з розкопок, що не могло не здивувати. Як думаєш, друже, чи я був вражений? Звичайно! Серед безлічі залів я знайшов свій улюблений з аксесуарами фараонів і простолюду. Наприклад, там були звичайнісінькі капці, проте, очевидно, старші. Одна зала була спеціально виділена під мумію, яка була у позолоченому саркофазі. Як зазначено в брошурі, їй вже понад 3000 років! Думаю, тобі, Петре, теж варто її відвідати. Звичайно, я б хотів піти ще раз тільки вже з тобою, адже одному не так весело. Як тобі, товаришу, моя пропозиція? Відповіш мені, будь ласка.
Андрій
Объяснение:
Міркуючи про диво,яке щойно довелося йому побачити в церкві,
Сірко поволі подався на січовий майдан. Із задуми вивів його голосний
сміх. Потрапивши у жваве коло козацтва,він укотре за сьогодні враже-
но завмер. Картина,яку г на майдані, нагадала йому про ми-
нувшину.
Так, ніби цих семи літ не минало! Він зненацька побачив себе
босим хлопчиськом,посеред майдану. Ось біля його ніг влігся Сірий,
а довкруж півколом згуртувалися зацікавлені козаки, потішаючись із
муштрованого вовчиська й затятості хлопця... і тільки що Івана Дуба
з-посеред запорожців не видно. Та й інших знайомих облич тут не зна-
ти.
