Нам треба миру, як води й повітря, як хліба я сонця- миру треба.
Ишли нони крізь грози, йшли вони без краю од Дніпра і Волги, Дону й Дунаю
Світ який мереживо казкове! Світ який - ні краю ні кінця
Немає меж у
всесвіту , нема. Є тільки простір, сяйво і тьма Ані
горбчику, ані корчику, ані сліду жодної живої душі, тільки праліс від
одного кінця і до другого
Понад ставом вітер віє, встає
хмара з-за лиману
Раз, а інколи й двічі на рік
прибувала до нас десь з-під Миргороду наша тітка.
На
дозвіллі він «ференц) показував бійцям сної альбоми з етодами
Будапешту
