Взагалі, я вважаю, що до людей похилого віку треба ставитись як мінімум з повагою. Це люди, які прожили значно богато нашого. В їх житті було багато сумних, гірких, жахливих моментів, бо більшість з них пережили війну, голод, причому в ті часи вони були зовсім дітьми, або юнаками. Вже доведено вченими, що психіка формується саме в дитячому віці, тому бажано ніяких стресів, дитина повинна жити в гармонії, відчувати до себе добре ставлення. А під час війни, їм прийшлося пережити такі жахіття, що, як то кажуть, нам й не снилося.
