Тести №2 Правопис сполучників 1. Виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ у реченні
а)Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
б)Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
в)Як(би) там не було, комусь належало це перевірити.
г)Герої боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
2. Виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ у реченні
а)Ну (що)б, здавалося, слова.
б)Співай же за мною (про)те, як весною усе відживається знов.
в)(Що)б жить – ні в кого права не питаюсь.
г)(Як)же я тепер вернуся до батька, до матері?
3. Виділене слово НЕ Є СПОЛУЧНИКОМ і його слід писати ОКРЕМО в реченні
а)(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
б)Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.
в)(Як)би мені крила, у небо б злетіла.
г)Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
4. Виділене слово є сполучником і його слід писати РАЗОМ у реченні
а)Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
б)(Як)би краще написати твір?
в)(За)те її люблю, мою Україну убогу.
г)Не думай (про)те, що сталося.
5. Визначте речення, у якому ЩО є сполучником
а)Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.
б)Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким.
в)А він забув про весло, що лежало під ногами.
г)Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить.
6. Визначте речення, у якому ЩО є сполучним словом
а)Тепер я вірю в те, що дикі звірі його музики слухали!
б)Раптом виявилось, що Павка великий винахідник-конструктор.
в)Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
г)І знали ми, що слави нам не буде.
7. Граматичну помилку допущено в рядку
а)неначебто, як би, колиб
б)тож, отож, дарма що
в)після того як, наче, якщо
г)незважаючи на те що, що аж, дарма що
8. Граматичну помилку допущено в рядку
а)незважаючи на те що, якщо, так що
б)зате, з того часу як, тому що
в)що б, як би, проте
г)нібито, у зв’язку з тим, через те що
9. Граматична помилка є в кожному рядку, ОКРІМ
а)мов би, отже ж, якби-то
б)тому-то, немов би, тимто
в)отож-то, тільки-но, тим-то
г)отож, неначеб-то, проте
10. Граматична помилка є в кожному рядку, ОКРІМ
а)немовби, не зважаючи на те що, якбито
б)при тому, ніби то, наче б
в)немовбито, тільки-но, тому що
г)неначеб-то, ніби-то, отож-то
11. Сполучники пишуться РАЗОМ у рядку
а)для/того/щоб, за/те, тому/що
б)що/б, не/наче, як/би
в)ні/би/то, через/те/що, про/те
г)як/що, так/що, ні/би
12. Сполучники пишуться ОКРЕМО у рядку
а)а/би, через те/що, так/що
б)немов/би, як/тільки, в/наслідок того що
в)через те/що, так/що, з/тим/щоб
г)не/мов, ніби/то, за/те

Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.

Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства  в останні століття в галузі науки.

Спілкування з книгою допомагає людині розвиватися та вдосконалюватися. Адже для того, щоб зрозуміти зміст, який автор прагне донести до читача, треба читати вдумливо, уважно, підключати свій власний досвід, вміти аналізувати інформацію. І якщо читачеві це вдається, то перед ним розкривається цілий світ цікавих подій, глибоких душевних переживань, інтелектуальних відкриттів.

У всі часи до книги ставилися як до святині. Колись, ще до винайдення технології друку, книги переписувалися вручну, а їхні обкладинки оздоблювалися позолотою і дорогоцінним камінням. Книгою книг по праву вважається Біблія – давня і вічна скарбниця людської мудрості на всі випадки життя, що дійшла до нас крізь непросту історію двох тисячоліть. Викладені в ній принципи життя актуальні й сьогодні.

Объяснение:

МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм “виріс” молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,- завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид – неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом.

Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови.

Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів – це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю.

Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися “Універсами”. Їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.

Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе “Лотта” стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи.

В оточенні житлових будинків – моя школа.

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени.

Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. Із вікна мого будинку добре ться увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.