Дивовижна історія життя, де були і пил сільських вулиць, і блискучі оперні зали Європи, і радість зустрічей, і гіркота втрати застигла в сяйві теплої бронзи на одній із старих вулиць півтисячолітнього міста Галичини все це – незабутній силует пам’ятника Соломії Крушельницької (1872 – 1952).
Адже місто, де юна співачка починала свій шлях у огортаючому муарі нот (перші свої професійні кроки майбутня примадонна починала в гімназичному хорі “Руська бесіда”, де в одинадцятирічному віці відбулося її дебют на великій сцені) не міг забути про свій золотий голос.
Потім всього за три роки (з 1891 по 1893) будуть закінчена з відзнакою консерваторія Галицького музичного товариства у Львові по класу оперний спів та фортепіано, головна партія в ораторії Генделя “Месія”, срібна медаль на публічному конкурсі, навчання в Мілані у блискучого педагога професора Фаусти Креспі, які стануть лише сходинками до вершини оперного Олімпу світу.
Чи можуть із часом селфі замінити родинні фото?
ТВІР-РОЗДУМ
Традиційне сімейне фото в оздобленій рамці за склом чи пару мегабайтів на цифровому носії? Погодьтесь, перше звучить трохи надійніше, але чи практичніше? На мою думку, всеж-таки селфі мають шанс прийти на заміну сімейним фотографіям. Ні, це не чергова технічна революція, просто з часом на заміну старим, усталеним поняттям приходять нові та більш прогресивні. У цьому немає нічого поганого, бо як казав один древній народ: "Non progred est regredi." У свій час, наші батьки робили фотографії на плівку, а потім проявляли її за спеціальною технологією. Це досить кропіткий процес, який вимагає значних витрат часу та сил. Та з приходом цифрових фотокамер усе змінилось, і тепер достатньо лише зробити пару кліків як відзнятий матеріал опиниться на комп'ютері, а згодом і розлетиться по мережі, де усі родичі та знайомі зможуть поділитися власними враженнями від побаченного, розділити ваші емоції. А селфі, це лише різновид фотографії, який набув стрімкого розвитку з поширенням мобільних пристроїв, оснащених фотокамерами, та завдяки мобільним додатким, таким як Instagram. Мало хто знає, але вперше поняття "селфі" з'явилося на австралійських інтернет-форумах у 2002 році, а перша зроблена фотографія за аналогічною технологією взагалі датується двадцятим століттям. Тому, висувати думку про те що селфі - черговий тренд 21 століття, більше ніж безглуздо. Цікаво, але значна кількість моїх сімейних фотографій за останні пару років, саме селфі, які зберігаються на полиці за скляною рамкою. Так, це частина наших традицій і я не збираюсь відмовлятися від них, хоча і є прихильником новітніх технологій. Я вважаю, що ті, хто задаються питанням, чи зможуть селфі прийти на заміну сімейним фотографіям, здебільшого мають на увазі цифрові фотографії, які зберігаються не в старовинних альбомах, а у секторах вінчестерів. Можна привести безліч "за" і "проти" з обох боків, та я б хотів зосередити увагу на основних перевагах "цифри". По-перше, компактність і місткість. Звичайний фотоальбом, зазвичай, вміщує до двохсот фотографій і при цьому важить десь до двох кілограмів, при тому що є і значно більші альбоми. У той час як ці ж 200 фотографій з легкістю розташовуються на носії вагою у пару грамів, а той взагалі на хмарному сховищі. По-друге, доступність і необмеженість. Завдяки цифровим технологіям ми маємо змогу зробити стільки фотографій, на скільки вистачить пам'яті, а потім звільнити її, відправивши відзнятий матеріал на комп'ютер і фотографувати далі і далі. Окрім того, це надає можливість інформувати про себе в Інтернеті, що особливо з плином останніх років перетворюється на справжній бізнес, який приносить значно більші матеріальні винагороди чим більшість сучасних професій. Прихильникам плівки нічого засмучуватися, адже сьогодні тренд на такі фотографії знову повертається. Правда, незвичайно, що фотографії на плівку це теж тренд? У цьому немає нічого поганого, людство розвивається і прагнення знайти нові шляхи до більш комфортного життя є досить зрозумілим, а більше необхідними.
