люди схильні робити різні вчинки - добрі і погані. мабуть це залежить від внутрішнього стану їхньої душі, виховання. в світі багато жорстокості і несправедливості. я бачив її на власні очі: ображені малюки, покинуті старенькі, скалічені
моя бабуся часто є знедоленим і нужденним, пригощає нехитрими стравами, пропонує посильну роботу. разом вони обрізають гілки в саду, виноградну лозу, садять картоплю. вона ніколи нікому не відказує, щиро дякує за .за це люди їй теж дуже вдячні. бабуся завжди подає руку , її вчинки мене надихають.
Мені подобається осіння пора, щонайменше з трьох причин. По-перше, лише восени природа одягає такі гарні наряди. Усе навкруги стає дуже красивим. Листя на деревах та кущах розфарбовується у жовтий, помаранчевий, червоний та бордовий колір. Особливо вражає осіння природа у лісі, а також у парках та скверах міста, у садах. А ще у лісі стигнуть ягоди та горіхи, з’являються гриби. У садах вже достигли яблука та груші, синіє виноград. Можна гуляти, дихати прохолодним повітрям та збирати щедрий врожай.
По-друге, добре те, що з приходом осені спадає спека. Погода на початку осені тепла та м’яка. Сонце вже не спопеляє нас, як влітку, а просто гріє. Навколо затишно та приємно. Хочеться побільше часу проводити на вулиці, а це корисно для здоров’я. На жаль, не вся осінь така тепла. Скоро похолодає, буде дощитиме та часто здійматися вітер. Тут головне не сумувати, а діставати з шафи улюблений теплий одяг та кольорову парасольку. І не забути про резинові чобітки.
А третя причина моєї любові до осені – це початок навчального року. Звичайно, непросто після літніх канікул знову рано прокидатися та робити все за розкладом. Проте з поверненням до школи ми знову зустрічаємося з друзями та вчителями, спілкуємося та вивчаємо багато нового та цікавого. Тож виходить, насправді осінь – чудова пора року.
