Кого віддав С
ила Піні на згадку

Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні  – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують.  Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє  нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.

 Добридень, Світланко!

- Добридень, Наталочко! Чого це тебе не було на першому уроці?
- Потрібно було піти в поліклініку, пройти флюорографію. Я ж не проходила її разом з усім класом, тому що тоді хворіла.
- Ось воно що!
- Щодо першого уроку, то можна тебе попросити про послугу?
- Звичайно ж, можна.
- Розкажи мені, будь ласка, що ви проходили на уроці.
- Ну, оскільки це була географія, ми вивчали природничі багатства України. Потім отримали завдання зробити відмітки на контурних картах. Тобто позначити місця родовищ корисних копалин.
- А яких це корисних копалин?
- Ну, нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля, залізних та кольорових руд…
- А, я зрозуміла! А яким було домашнє завдання?
- По-перше, вивчити параграф сьомий у підручнику…
- Будь ласка, не так швидко, я записую до щоденника. А ще?
- Ще закінчити роботу з контурною картою. Це має бути велика контурна карта на сторінці 12.
- Так, дякую. Більше нічого?
- Поки нічого. На наступному уроці, обіцяв учитель, будемо розглядати зразки мінералів.
- Це цікаво. Дякую тобі за до
- Нема за що! Звертайся до мене, якщо буде потреба!