План 1. Історію свого народу треба знати.

2. Знання історії – попередження помилок в майбутньому.

3. Історичні герої – справжній приклад для наслідування.

4. Приклади з літератури, з життя.

5. Знання історії свого народу – важливий фактор існування нації.
НАПИСАТИ ТВІР РОЗДУМ БАЛОВ

Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу. 

У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу. 

Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми. 

Скалічена земля, скалічені люди... Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці. 

Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. 

А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас 

Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто гали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало. 

Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм. 

Складені присудки бувають дієслівні та іменні.

Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та іб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії, і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії:

Починав жевріти схід сонця (І. Нечуй-Левицький).

Допоміжними бувають дієслова стати, могти, починати, продовжувати, закінчити, хотіти, бажати, прагнути, вирішити та ін., проте не завжди:

Але серце спинятись не хоче (Сосюра).

Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно (Гончар).

Пан, брате, милувать не стане (Рильський).

Бійці намагались йти без шуму (Гончар).

У допоміжній частині дієслівного складеного присудка можуть також уживатися:

прикметники ладен, згоден, повинен, радий:

Я готовий винести всі випробування (Збанацький).

Хтось нам повинен відчиняти двері (Стельмах).

дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний:

Я зобов'язаний до старому (Стельмах).

Танкісти змушені були залягти у воронку.

присудкові прислівники треба, можна, необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора:

Треба твердо нам в бою стояти (Франко).

Вибрати не можна тільки Батьківщину (Симоненко).

Нам пора для України жить (Франко).

Объяснение:

Думаю так