До іть виконати будласка украйнська мова. СКЛАДІТЬ СХЕМУ РЕЧЕННЯ. СХАРЕКТЕРИЗУЙТЕ ВИДИ ЗВ'ЯЗКІВ. Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрій часу біг, і наша юність буде хай твкою, щоб йй ніхто не зазрити не міг.

Десь сильний вітер грає на віолончелі.

десь - обставина

сильний - означення

вітер - підмет

грає - присудок

на віолончелі - додаток

сильний - ч. р., н. в,

Надворі гуляє люта зима.

надворі - обставина

гуляє - присудок

люта - означення

зима - підмет

люта - ж. р. н. в.

Військові зайняли і пункти.

військові - підмет

зайняли - присудок

і - означення

пункти - додаток

і - ч. р., н. в.

Я йшов і збирав сухий хмиз.

я - підмет

йшов, збирав - присудки

сухий - означення

хмиз - додаток

сухий - ч. р., н. в.

Ми доїхали на новому метро.

ми - підмет

новому - означення

доїхали - присудок

на метро - обставина

новому - ч. р., д. в..

Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували "покорителей Кавказа", вражаючим протестом сприйнялась поема генія України "Кавказ", у якій автор не тільки виступив проти надмірної жорстокості завойовників, а й засудив загарбницьку політику самодержавної Росії.
Іван Франко назвав поему "Кавказ" "одним величезним вибухом чуття". Справді, імпульсом до написання цього твору стали емоції і переживання автора з приводу подій, що відбувалися на Кавказі, і загибелі в бою його товариша Якова де Бальмена. Саме звістка про смерть друга стала поштовхом до створення поеми. Таким чином, у творі розкривається тема особистого переживання ліричного героя, що переплітається з переживаннями, викликаними політикою геноциду царського уряду на Кавказі.
Автор вдається до прийому перевтілення ліричного героя, внаслідок якого створює монолог колонізатора, що є пародією на царські маніфести, які вихваляли Російську імперію. Колонізатор закликав приєднуватися до імперії, в якій все є і багато чому можна навчитися: "зорі лічити", "гречку сіяти", і програвати людей в карти або "по закону" продавати. Засобами пародії автор в монолозі колонізатора розкриває сутність політики і світосприйняття царського уряду. Так, колонізатор щиро дивується, чому народи не "повинні платити за сонце", а далі вихваляється, що у них все є: МОЖНО ???