Контрольний твір на тему : «Не можна забути»

План :
1.Проблема минулого і сучасності
2. Роздум над самою проблемою
3. Висновки​

Україна — благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні річки, зливаються з горизонтом золоті хлібні лани.
Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славна країна...В Україні, славній своєю красою, народився Тарас Григорович Шевченко — великий український народний поет. У тяжких кріпацьких злиднях минало його дитинство. Але була в маленького Тараса мати з люблячим серцем, був батько з лагідними очима, дідусь з мудрими розповідями про героїчне минуле рідного краю:Село на нашій Україні —Неначе писанка село,Зеленим гаєм поросло...Сам Бог витає над селом.А потім не стало рідних. Хлоцець-сирота опинився в чужому холодному Петербурзі — не стало й Батьківщини . Спогади про рідний край, щира любов до нього, тута за Україною зустрічаються у віршах молодого поета.Україно, Україно!Серце моє, ненько!Як згадаю твою долю,Заплаче серденько!Опинившись у засланні, Шевченко линув думкою в рідні місця. Ходив берегом мертвого Аральського моря, а очі бачили розкішну природу України:Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Меж ярами над ставамиВерби зеленіють.Як не вистачало Шевченкові, насильно відірваному від України, її зелених гаїв під блакитним небом, пахощів квітучих садів, співу соловейка під золотими зорями, величного спокою замріяних могил! З яким розпачем поет, закинутий злою долею в чужі казахські степи, промовляв: «0 доле моя! Моя країно! Коли і вирвусь з цієї пустині? »Після заслання Шевченкові не дозволили оселитися в Україні. І лише після смерті Тарас Григорович, для якого не було «на світі України», не було «другого Дніпра», назавжди повернувся на свою прекрасну омріяну Батьківщину. 

Наш сучасний світ наскільки цікавий,що не встигаеш за всим гати і всим захоплюватись.Можно знайти собі купу завдань,безліч корисних справ і бути від цього счасливим та задоволеним. Але ,як правило не кожному сучасному підлітку та і дорослій людині це до смаку.Буває і так ,що людину захоплює зовсім друге,ганебне ставлення до свого життя.Тому кожен з нас повинен  дбати про життя без спокуси.Навкруги нас дуже багато спокусливих речей - куріння тютюну,вживання наркотиків,ігроманія,вживання спиртних напитків.І це все в кінцевому результаті ні до чого доброго не доведе.Людина сама будує своє життя. І як дбайлий господар свого майбутнього повинна розуміти,що спокуса, яка нас оточує навкруги, це лише мішура,затуманювання очей,зло,ганьба.І тому кожен повинен мати рацію,якщо спокуситися на спокусу, яка оточує наше життя,то можно залишитися ні з чим.Без щасливого майбутнього, без сімії і друзів,без мрії на яку чекав все життя.Мабуть кожен знає,якщо хоч раз спробувати щось - наркотик,зілля, то повернутися до нормального життя дуже і дуже тяжко, а часом даже не можливо.Тому задумайтесь, варто це вашого життя? Я сподіваюсь,що більша частина дасть негативну відповідь.