Омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням або написанням. Використання омонімів становить неабияку трудність у практиці слововживання, оскільки точність їх застосування залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки цим знанням відповідають знання особи, яка користується документом.
Щоб уникнути неточності (а часом і ляпсусу), необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова, або сформулювати речення так, щоб було зрозуміло, що саме значить це слово. Наприклад: лава – «вид меблів», лава – «ряд, шеренга людей», лава – «великий забій у шахті», лава (італ.) – «природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщини у земній корі або з кратерів вулканів»; мул – «відкладення на дні водоймища», мул (лат.) – «домашня тварина»; клуб – «летюча маса диму, пари», клуб – «частина тіла людини або тварини», клуб (англ.) – «культурно-освітня організація»; бар (грец.) – «одиниця тиску», бар (фр.) – «берегова, вузька витягнута вздовж берега наносна смуга суходолу, здебільшого піщана», бар (англ.) – «невеликий ресторан, закусочна»; метр (грец.) – «одиниця довжини, віршовий розмір», метр (фр.) – «вчитель, вихователь, шаноблива назва людини».
Використовуючи в документах таку групу омонімів як омографи (слова різні за значенням, однакові за написанням, але відмінні за вимовою), варто проставляти над ними знак наголосу, для розрізнення значення цих слів, наприклад: колос (рослини) – колос (мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса, або переносно – предмет, створіння надзвичайно великого розміру); атлас (гр. – систематизований збірник географічних чи історичних карт, зображень рослин, тварин, малюнків, таблиць тощо), атлас (араб. – шовкова або напівшовкова тканина з блискучою лицьовою поверхнею).
Важно заметить, что для слов’янських мов характерне явище міжмовної омонімії. Так, в українській і російській мовах є чимало слів, близьких або тотожних за звуковим складом, але нічого спільного за значенням вони не мають. Такі слова, як рос. пыльный (у значенні пил, покритий пилом) і укр. пильний (у значенні уважний); рос. пытать (у значенні катувати, мучити) і укр. питати (у значенні запитувати); рос. кроватка (у значенні ліжко) і укр. краватка (у значенні галстук). Такі слова створюють певні труднощі при перекладі з іншої мови.
ответ: не боїться,недоробишся,не матиме,не бачив,непорушним.
Объяснение:
Написання не з дієсловом
Правопис НЕ з дієсловами
Окремо Разом
З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не написати, не написав, не пишу, не писатиму, не пишучи, не написавши, не написано. У дієсловах неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати, нетерпеливитися, нетямитися, нездужатися, незчутися, які без не не вживаються;
У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїтися (турбуватися), неславити (ганьбити), нестямитися (втратити самовладання)*;
* Ці дієслова не слід сплутувати з дієсловами не здужати (не могти, не подолати), не покоїтися (не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), не стямитися (не прийти до тями, не встигнути збагнути), з якими не пишеться окремо.
Від дієслів з префіксом недо- треба відрізняти дієслова з префіксом до-, перед якими вжито заперечну частку не: не добачити (не помітити), не дослуха́тися (не прислуховуватися), не дотягнутися (не дістати). Разом не пишеться в префіксі недо-, який вказує на неповноту, половинчатість дії: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано почути), недолюблювати (відчувати неприязнь), недосипати (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю).
Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов’язково пишеться окремо: не знаний (де?) тут; не бачений (доки?) ще; не чуваний (доки?) досі; не полоханий (ким?) ніким; не задоволений (як?) зовсім. Якщо при дієприкметнику нема пояснювального слова, то не можна писати і разом, і окремо, як із прикметником: незасіяне поле і поле не засіяне.
Слід розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити формою нема), у якому не пишеться разом, і дієслово не має (він не має), з яким частка не пишеться окремо.
