Незабаром до нас прийде весна. Це моя улюбдена пора року. Вона подобається меня з багатьох причин. Найголовніше те, що весна приносить із собою нове життя, нове пробудження природи. Мені подобається гати, як природа прокидається від зимового сну. Першим, хто віщує про наближення весни, є повітря. Воно стає таким свіжим, таким легким та ароматним! На деревах зявляються клейкі,запашні бруньки, які незабаром перетвоюються у ніжно-зелені, тендітні листочки. Тане останній, брудний сніг. На газонах пробивається соковита, запашна травичка, в якій порпаються веселі горобці. А як стає чудово навкруги, коли розпускаються перші весняні квіти! Птахи заливаються щебетанням, зустрічаючи весну. Усе навколо співає, радіє, гомонить! Яка чудова погода!
Невпевнений, що готовий до цього вибору, але чи є в мене вибір? Рано чи пізно життя все одне змусить його зробити, то чи треба чекати, щоб змусило?
Батьки , вчителя, друзі, я сам багато зробили, щоб мені було легше зрозуміти своє місце у суспільстві. Я вже бачив деякі свої сильні та слабкі сторони характеру, в мене було багато часу на оцінювання мрій. За цей час я подорослішав і дуже хочу показати й доказати, що вже не дитина й маю право на своє відчуття реальності життя. Я хочу змінити цей світ на краще. Хочу спробувати поділитися своїми відчуттями й відкриттями шляхів з кризи суспільства.
Так , я розумію, що не зможу зробити це одночасно, а можливо й ніколи не побачу своїх досягнень, але якщо не я , не мої друзі та одномрійники, то хто це розпочне. Я впевнений, що від мене також залежить те, яким буде цей світ у майбутньому. Найголовніше, не зрадити своїй мрії, своєму серцю, не забути заради чого я хотів прожити своє життя. Я знаю, впевнений, що багато труднощів й розчарувань мене чекає, але шлях пройде той, хто йде ним.
