твір на тему втили письма в період Київської Русі

У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту

В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів

Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.

Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким

Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду

Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів

Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.

 Сьогодні в школі у мене був поганий день.Дві двійки отримав,ще й з української мови(математики,фізики і т.д.).Додому йшов з поганим настроем.Нічого не хотілося робити ,а ще завтра контрольна з математики. Мама сказала,що поки не зроблю домашню та не підготуюсь до контрольної роботи гуляти не піду.
Я вже і не сподівався.Тут мамі зателефонували і її викликали на роботу.Вона дала чіткий наказ,щоб з дому ні на крок.Я почав читати українську літературу.Читати я взагалі не люблю ,а особливо твори на історичні теми.Тут я почув голос Дмитра з їншого підїзду.Тут вийшли інші хлопці,почали грати у футбол. Мені також захотілося до них.Я швиденько зібрався але згадав що мені казала мама дивлячись суворим поглядом.Хлопці кликали мене до себе і я подумав що нічого страшного ,якщо я вийжу на декілька хвилин.
Через 2 години я прийшов додому і так втомився що одазу ліг спати.Потім задзвонив будильник і я почав складати портфель та одягатися до школи.І звичайно забув ,що у мене перший урок математика.Контрольну написав на 2 ,ще й по укр.мові знову 2!Мама дуже засмутилася,адже  у минулому класі я був відмінником.І в  тот момент я пообіщяв мамі"Я більше так не буду ,чесно!
Тепер якщо хлопці звали грати то я обов"язково виходив,але після того як зроблю домашню.