MariyaKokhonova
05.10.2022 22:07

Під час розкопок археологів на території України часто знаходять тризуб,
який, на думку вчених, мав якесь важливе значення для котрогось із давніх
слов’янських племен. Про походження і значення тризуба як символу
державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні
теорії, але жодна з них не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні
знахідки тризубів на українській території сягають І століття. Правдоподібно,
що він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою
частиною українського народу. Згодом, у часи Володимира Святославича (його
ще називали Володимиром Великим), тризуб з’являється на монетах Русі й стає
князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою
успадковують Володимирові наступники на престолі. Тризуб часто трапляється
на варязьких мечах (тих воїнів, які були на службі в київських князів), знайшли
його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції.

Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами,
він стояв на поясах княжих дружинників.
Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед
істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи:
повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського
знаряддя (при цьому посилаються на те, що його знаходять і в інших країнах).
Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що
він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади. Усіх таких
тлумачень — кілька десятків. Одне слово, єдиної загальноприйнятої точки зору
в поясненні тризуба немає. Але вчені сходяться в головному: він
найбезпосереднішим чином пов’язаний з княжою особою і символізує її владу.
Тут жодних суперечок бути не може.
Бували часи, коли тризуб на Русі зникав і замінювався двозубом
(правління сина Ярослава Мудрого Ізяслава, князювання Святополка). Та потім,
коли на київському престолі опинився Володимир Мономах, тризуб знову
з’явився, посів місце на монетах, документах і навіть речах побуту. Період
роздроблення Русі на окремі самостійні князівства — період зникнення цього
символу влади. Тільки де-не-де знаходять його на предметах удільних
галицьких князів. На печатках Львова періоду Середньовіччя бачимо три вежі,
що, звичайно ж, пов’язано з давнім символом тризуба й своїм зовнішнім
виглядом дуже нагадує його.
Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною
Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року.
Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах
молодої Української держави – її законної спадкоємиці. Художник Василь
Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було
затверджено в березні 1918 року. 22 січня 1919 року об’єдналися Українська
Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка. Герб УНР став
загальнодержавним гербом.
Після проголошення України радянською тризуб одразу ж зникає з усіх
сфер побутування. Його – абсолютно безпідставно – називають

націоналістичним символом. Тільки зрідка трапляється він в організаціях та
об’єднаннях української еміграції. І лише в роки перебудови цей символ знову
відродився на нашій рідній землі. З проголошенням незалежності України
тризуб став гербом Української держави.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
2507901178p0bodm
06.02.2022 17:41
Але чомусь, все одно чогось не вистачає...Чого ж?! Дітей! Ось, насправді, з чого починається будь-яка школа! З того золотого дзвонику, що несе у своїй крихітній ручці першокласник! Радісний сміх,  солоні краплинки в кутиках очей сентиментальних батьків, шелест яскравих ароматних букетів, цукотіння дитячих пантофлів – усе це є тим чарівним прологом, що веде у  таємничий світ під назвою «Школа».Школа, як окрема істота, що має свій вік, память, дух і навіть настрій. Вона не нарікає на упертість своїх старих дверей, луплення стін чи скрипучу підлогу, у неї усе бездоганне! А бачили б ви її у сонячні дні! Яка вона сповнена тепла і світла, що аж самому кортить іти шкільними сходами з усмішкою, до вух натягненою, пристрибуючи! Навіть, якщо на вулиці негода, школа залишається спокійною і врівноваженою. Її дух, запах життя , рух і розвиток  надихають колористику класів і коридорів різнобарв’ям, і  це одразу відчуваєш, ступивши на поріг.Історія – це те, що має початок десь далеко в минулому, існує тепер і немає остаточного завершення в майбутньому. Опісля ретроспективи, слід повірити вам сьогодення Школи. Наразі існує велика кількість нових проектів і задумок, які вже частково почали свою реалізацію, або лишень чекають слушної нагоди щоб вибухнути феєрверком цікавих ідей на радість мешканцям «Школи».   Невичерпному ентузіазмові  винахідників можна лише позаздрити. Це люди наполеглеві і розумні, які десятиліття присвятили освітній ниві, і  що справді знають суть навчального процесу від альфи до омеги.Тож перспективи є, і вони гарні. Процес історії продовжується. Ми всі разом творимо цю історію, рухаючись  лише у перед, у  наше майбутнє! І тільки від нас, від нашої наполегливості, від нашої старанності, від наших знань, від наших мрій залежить яким воно буде НАШЕ МАЙБУТНЄ !
0,0(0 оценок)
Ответ:
Wenros
12.05.2020 20:24
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі… Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо. Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота