687 Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Висловіть власну думку з мовного оформлення та ефективності досягнення поставления комунікативних завдань. Відомо, що слово з новими значеннями, власне як і ком- п'ютерні технології, прийшло із Заходу. Так, українське за- гальновживане слово пам'ять здавна було відповідником ан- глійського тетory "те саме, аз недавнього часу слово пам'ять, як ів англійській мові, стало обслуговувати поняття, пов'язані з комп'ютерними технологіями. Пам'ять комп'ютера це пристрої, в яких зберігаються дані та програми. Пам'ять буває різною. Основний пристрій для тимчасового зберігання даних і про- грам називається оперативною пам'яттю. При вимиканні вся інформація, яка знаходилася у цьому пристрої, зникає. Кеш-пам'ять пристрій для прискорення обміну інфор- мацією між іншими пристроями. Кеш- походить з англійсько- го cache, яке означає «місце, куди складають їжу про запас, тайник», «Про запас» у кеш-пам'ять «складають» програми, з якими у користувача кипить робота. Постійна (стаціонарна) пам'ять комп'ютера - це пристрій для зберігання даних, які ніколи не потребують змін.

Софійка — звичайна школярка, яку, як і інших, змушують допомагати батькам, доглядати молодших братиків або сестричок. Як і кожна дівчинка, Софійка довго підбирає одяг, щоб привернути увагу хлопця. Вона щирий друг, готовий прийти на до ризикуючи власним життя, дещо авантюристична, щира, відверта, співчуває чужому горю, смілива, відповідальна, розумна. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Кожен народ має свої звичаї, сфокусовані на етнічну специфіку. Але останнім часом відбулася відчутна девальвація - потужні країни з міцним корінням традицій "нав’язали" нам свої обряди, котрі значною мірою відрізняються від наших.

Нині ледве не в усьому світі символи року позначаються китайською демонологією. Літолік символізують то "дерев’яна мавпа", то "вогняний дракон", то "білий тигр". Натомість єдиний птах у цьому ряду - півень, один з найулюбленіших для українців пернатих.

Аби не бути голослівним, згадаймо наші національні традиції. Ще до впровадження християнства наші пращури віддавали цій птасі особливу шану. Якщо в інших народів (зокрема й сусідів-слов’ян) приносили в жертву своїм богам велетенських тварин, а подекуди й людей, то наші дайбожичі на величні свята - лише півнів. Один з літописів засвідчив, що вої на чолі з київським князем Ігорем, пропливаючи на човнах повз Хортицю, зупинялися біля священного капища й залишали півня.

Півень як жертва виступає в казках, скажімо, у добре відомій оповіді про Котика й Півника: "Несе мене Лиска за темнії ліси, за синєє море, за крутії гори", - плаче-голосить Півник. У казках відобразилась ідея жертовності заради вічності життя, підтримання усталеного порядку.

Чим же заслужив таку шану пернатий? Наші пращури вірили, що півень слугує надійним оберегом у господарстві - "якщо його бракує, то обов’язково заведеться сатана". У дохристиянських віруваннях уважалося, що когут народився з "мертвого" яйця, і тому він, обранець сонячного бога, щодосвіта викликає денне світло. Саме з цією метою люди вважали за обов’язок тримати в господарстві цю провісну птаху.

Українці вірили, що чорні сили правують од півночі й до півнячого співу. Щойно зачується кукурікання - зникає всяка нечисть. Не випадково зберігся давній звичай: коли зводили нову оселю, то перед уходинами до світлиці запускали на ніч когута. Це символізувало, що досвітковий півнячий голос вижене з помешкання нечисту силу, а відтак родина убезпечиться від усіляких негараздів. Тому не дивно, що фронтони на дахах прикрашали різьбленими оберегами цієї птахи; їх вишивали й на рушниках, котрі вивішували над вхідними дверима, а почасти й на покуті, бо, як мовить народна приказка, "без півня і хата глуха".

Аж ніяк не всі знають, що чумаки, вирушаючи в Крим по сіль, обов’язково брали з собою й когута. Він не лише вважався охоронцем од нечистої сили, а й був своєрідним будильником, - як птаха проспівала, мандрівники тут же знімали намети й вирушали в дорогу. До речі, у давніші часи, коли не вистачало годинників, досвіток визначали за півнячим кукуріканням.

(40-44) Образ птахи трапляється і в дитячому фольклорі. Пам’ятаєте віршик: "Два півники, два півники горох молотили ... "? У казках півень виступає не тільки добрим господарем, але й ревним охоронцем свого чада від підступної лисиці. Не випадково найпопулярнішою іграшкою були півники - свистунці, що їх повсюди в Україні виліплювали з глини народні майстри.

Нарешті, півні вважаються своєрідними провісниками й синоптиками. Селяни знали: якщо когут часто кукурікає біля вікна, то це вірна прикмета, що хтось із домашніх помре; коли ж на порозі - прийдуть несподівані гості. На них варто чекати й тоді, коли домашній охоронець обійде довкіл хати та прокукурікає: у який бік спрямує дзьоба, звідтіля і з’являться погостювальники. За таких випадків приказували: "Якщо дорогий гість, то нехай тобі буде золотий хвіст, а якщо буде поганий гість, то нехай одпаде і той хвіст".

Загалом, господарі намагалис домашнім охоронцем, щоб він мав доброчинне оперення, адже кольорова символіка багато важила в українській міфології. Щоби домашній охоронець приносив злагоду та добробут, господарі намагалися обзавестися півнем не будь-якого кольору, а певного оперення - переважно золотавого.

Будемо сподіватися, півник і далі приноситиме нам щастя, бо щодосвіта голосисто оповіщатиме нас.