Визначте типи речень (означено-особові, неозначено- особові, безособові, узагальнено-особові, називні) 1. Як хто прийде, то ви пропали (Леся Українка).
2. Бажаєте прохолодитись, може? (Леся Українка)
3. Поклянімось — недругам на зло — над Оріллю, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у вічі (М. Луків).
4. Сторожа, судді, війт — не підступити (Л. Костенко).
5. І сам не знаю, — щоб одну кохати, а другу в церкву до вінця вести (Л. Костенко).
6. Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того (Л. Костенко).
7. Можна тільки відчуть з вишини, як до сонця тяжіє земля (В. Степанюк).
8. За що себе корити? (Л. Костенко)
9. Як мені серце примусити знов повернутись в село? (А. Чубинський)
10. Не чуть їй в сні глибокому, як купчаться сніги (Б. Степанюк).
11. На оцих оновлених просторах лиш героям торувати путь (Б. Степанюк).
12. Величезні історичні зміни в нашій дійсності можна і треба показувати через долю людей, через образи (О. Довженко).
13. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на землі (В. Симоненко).
14. До такого стану довести людину! (О. Гончар)
15. Бійцям не можна спать на варті, плекать утому на лиці (М.Бажан).
16. Вас не забуть мені як рідну Третю Роту... (В. Сосюра).
17. Пером не можна написати, не можна і в казках сказати, яких було багацько див! (І. Котляревський)
18. От злізти б тут, побігать по широкому полю або полежать в траві (М. Коцюбинський).
19. Йому хотілось, може, як ніколи, з найвищої своєї вишини — побачить золотим узинське поле, хай навіть як зерня величини (В. Степанюк).
20. Не співати вже малим соловейкам... (О.Довженко).