1)
(1)Перекопська рівнина, цей Український Техас, починається за
Дніпром, на південь від Каховки, смуга пісків тягнеться уздовж ріки з
південного заходу; на півдні Чорне море і Джарилгацька затока, і саме
місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди правив за ворота до
Криму. (2)Рівна, безмежна просторінь як на масштаби двох людських ніг, гола рівнина без кінця-краю, без ріки, без дерева; сонце велике й пекуче котиться на небі й поринає за землю, мов за морську поверхню; небо не Синє, як за Дніпром, а кольору ніжно-блакитних перських шовків. (3)Степом можна йти безвісти й лягти на землю, прикласти вухо до землі - то тільки вмій прислухатися шумить і гомонить, а коли лягти горілиць і вдивитися у глибоке небо, де пливуть хмарки по синьому повітрі, тоді здається, що сам летиш, одірвавшись від землі й вернувшись на землю, бачиш, скільки живих друзів в тебе в степу. (4)І жайворонок, що загубився в небі, і орел, що повис на вітрі, ледве ворушачи кінчиками крил, чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть, ховрашок свистить, цвіркунці без упину пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі...(За Ю. Яновським).
(ніби без помилок)
2)горілиць - ниць
За що я люблю весну? Ця пора року у мене асоціюється з красивою молодою дівчиною. І не випадково, адже саме в такому образі зображують весну на ілюстраціях. Мені подобається тепла погода, не спекотна й не холодна. Обожнюю сонячні дні, коли ясне блакитне небо над головою та піддуває приємний легкий вітерець. Світає рано й день дуже довгий. Всюди зелено та яскраво. У траві копошаться різноманітні комахи. У небі парять птахи, що прилетіли з півдня. Радіючи теплу й сонцю, вони голосно співають свої дзвінкі пісні. Не тільки у птахів, а й у більшості звірів починається шлюбний період.
Весна — це молодість, продовження роду, буяння барв і урочисте свято життя. Природа прокидається, і все живе радіє. Повітря насичене чудовими ароматами квітучих рослин. Вдихаючи їх, відчуваєш, як по тілу розливаються тепло та бадьорість. Додаються сили й життєва енергія, які так необхідні для нових починань і звершень. Все це створює чудовий настрій, хочеться жити та творити! В душі міцніє віра в краще, добре, світле. Не дарма вважається, що весна — найпозитивніша й найоптимістичніша пора року.
Я люблю весну ще з дитинства. У всіх школярів цей час пов’язаний із закінченням навчального року та близькістю літніх канікул. А що може бути краще відпочинку?!
Навесні приємно будувати плани на літо: куди з’їздити на екскурсію, коли відправитися в туристичний похід. Як добре, що можна робити вилазки на природу! Найбільше я люблю весну саме за це.
