Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!
-Куди?
-Ми з мамою йдемо у кіно.
-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!
-Бувай!
Ми багато разів чули треба берегти оточуючий нас світ, природу нашого краю, не рубати живих дерев, не наносити ніякої шкоди екології нашої місцевості. Але ми ніколи з Вами не замислювались, чому так не можна робити, і які наслідки можуть бути після таких дій. Частіше всього ми живимо і не помічаємо краси навколишньої природи, свіжого аромату трав та квітів, квітучих дерев, і ще багато чого, здавалось би не важливого, не помічаємо – значить не цінуємо, але тільки ми це втрачаємо відразу усвідомлюємо,як багато, це для значить, і намагаємось щось змінити, виправити. Але навіщо виправляти помилки, коли їх можна просто не робити. Потрібно турботливіше ставитися до всього, що нас оточує. Приділяти більше уваги природі, навесні намагатися саджати більше дерев, дерева – це наш кисень, яким ми дихаємо. Я вважаю, що природа і чистота нашого міста розпочинається з нас самих.
