Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий,
як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими.
Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.
Осінь - восени. І черг. Е. Село - сільський, дррога- подорожній(г-ж), книга- книжковий, муха- мушиний, кожух -(у) кожусі, плуг -(на) плузі. Корені: осін,сел-сіл, дорог, дорож, книг, книж, кожух, кожус, мух,муш, плуг,плуж. Речення: Я живу в селі. У нас є сільський клуб. Осінь- красива пора. Восени діти ідуть у школу. Книга- віконце у світ. В класі є книжкова шафа. Мій дід має кожух. Узимку він гуляє у кожусі. Дорога до дому коротша, ніж до школи. Подорожній зняв капелюха. Плуг то є інструмент. У плузі є металеві елементи
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
