Объяснение:
Ми часто говоримо: «Справжній друг! Справжній друг!» А чи замислювався ти над тим, яким він має бути, як його знайти серед багатьох знайомих, з якими ти проводиш своє дозвілля?»
Я розповідав мамі про своїх друзів, однокласників. Вона розказала мені про своїх приятелів, про свою подругу Наталку.
«Придивись до людины, — говорила вона, — і одразу все стане ясно. Перш за все, справжній друг буде сприймати тебе таким, який ти є, не дорікаючи тобі за твої звички та уподобання. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.
По-друге, тобі буде дуже цікаво спілкуватися з ним. Годинами можна просиджувати, обговорюючи всі хвилюючі тебе питання. По-третє, в біді така людина тебе ніколи не кине, пройде з тобою все, віддасть останнє, відірве від себе, аби тобі було добрйэ».
Станислав конаров
Вперше ми чуємо про Бермана, коли Сью, яка допомагає хворій подрузі, вирішує покликати старого, щоби нібито змалювати з нього образ відлюдька.
«Старий Берман був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело „Мойсей“, кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Сорок років тримав він у руках пензель, але й на крок не наблизився до своєї Музи, щоб хоч торкнутися краю її мантії. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи».
Як блискавка у темряві робить видимими певні речі, так і письменник висвітлив найважливішу рису Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності.
О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Як пророк блукав зі своїм народом 40 років пустелею, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину.
Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Біблійний пророк привів свій народ у землю обітовану і передав людям 10 заповідей Божих, які до людині врятуватися від гріха, а художник намалював свій шедевр – останній листок плюща на стіні сусіднього будинку. Тим самим врятував Джонсі від смерті. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося в грудях художника – невдахи
Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», – читаємо у фіналі новели. Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Він виконав своє призначення на землі – творити добро і прекрасне – і життя він прожив недаремно. Цей старий невдаха постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на до іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
