3.ХТО допомагає Софійці розкрити таємницю прокляття роду Кулаківських і навіщо він це робить? 4.Чому бабуся Клава НІКОЛИ не носила коралі, які саме від неї передавалися з покоління в покоління? 5. Чи ЗМОГЛА Софійка запобігти трагедії роду Кулаківських ,і як змінилася від того доля Вадима? 6.Як ви думаєте, заради чого чи заради кого вона пройшла через такі випробування это из Русалонька из 7-В

Шановиий Олександ Гаврош , Вам пише ... тому,що мене дуже вразив Ваш твір, а особлив те,що Іван Сила був сильний не лише фізично , а й морально сильний.Однак метою написання цього листа стало дещо інше. Будь ласка не ображайтесь, проте, на маю думку,  треба б дещо змінити.  Якщо чесно мене засмутило те, що в кінці твору цирк залишився не з усіма членами . До того ж, було б чудово якби "погані" герої стали кращими і виправились. Це Карлик Піня, який  жорстоко бив мавпочкуі т. ін.
    На основі вашого твору було знято фільм і до речі, чудовий. Дякую Вам за прекрасний твір .

Недаремно говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: «На чужих помил­ках вчаться», — але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед товаришами рухали вчинками героя оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Юрко — міський хлопчик, який кожного літа приїжджає до бабусі в село. Тося — сільська дівчинка. їй дуже цікаво спілкуватися з Юрком, той розповідає про місто різні історії. Дівчинка вірить, не здогадуючись, що всі історії не зовсім правдиві. Одного разу діти побачили, як дика качка вела свій виводок до води. Зворушлива картина. Але в Юрка виникло бажання спіймати таку здобич.Не звертаючи уваги на розпачливий крик качки, він забрав пташенят. Не зважав хлопець і на прохання й пояснення Тосі, чому цього не можна робити. Юр­ко запевняв дівчинку, що буде турбуватися про пташок. А чи потрібна його тур­бота качатам? Звичайно, що ні. Хоча вдома хлопець знайшов ящик, насипав зерна, пташенята гинули на очах. Юркові набридло дивитися на маленьких. Він полишив їх і пішов звати сільських хлопців, щоб похизуватися своїм уловом. Тося вже не могла стримувати свої переживання. Дівчинка забрала знесилених каченят і понесла до води. Юрко не знайшовши пташенят, одразу зрозумів, куди вони поділися. Прибігши в ліс до ставка,хлопці побачили Тосю. Дівчинка, поклавши на воду пташенят, водила руками по воді. Хлопці кинулися їй до але сили покидали каченят.Дуже хочеться вірити, що сім’я дикої качки все ж таки вижила. Юрко запев­няв себе, що вони живі і щасливі. І хоча тепер він точно відчував свою провинні шкодував про скоєне, але виправити помилку вже не міг. Тож недаремно гово­рять: «Сім раз відмір, а один раз відріж». Жахливий вчинок, якому не можна знайти виправдання. Хлопець вчинив не­розсудливо, не прислухався до слів Тосі. Треба любити і берегти природу, при­слухатися до порад друзів. Не можна бавитися пташенятами, їжачками чи будь-якими іншими братами нашими меншими. Ми всі є частинкою природи.